Крива IS. Сутнiсть, графiчна побудова. Фактори, що впливають на кут нахилу кривоi IS

Скачать работу - Крива IS. Сутнiсть, графiчна побудова. Фактори, що впливають на кут нахилу кривоi IS

Зростання державних видатків спричиняє зсув кривої IS вправо. Це показано на наступному графіку. Інші зміни в бюджетно-податковій політиці також зсувають криву IS. “ Позаяк зменшення податків призводить до збільшення видатків і доходу, воно зміщує криву IS вправо.

Зменшення державних видатків або зростання податків скорочують доход, отже така зміна бюджетної політики зсуває криву IS вліво” [3; 378 ]. Таким чином, найважливішим фактором, що впливає на розташування кривої IS є бюджетно-податкова політика держави. Дійсно, “зростання державних видатків або скорочення податків зменшують національні заощадження за даного рівня доходу.

Зменшення пропозиції ресурсів на ринку позичкових коштів збільшує ставку проценту, яка забезпечує рівновагу.

Позаяк ставка проценту тепер вище за даного рівня доходу, крива IS зміщується вгору у відповідь на стимулюючу зміну в бюджетно-податковій політиці” [3; 381 ]. 2. Антиінфляційна політика держави: сутність, стратегія і тактика. Свiтовий досвiд виробив двi головнi концепцii антиiнфляцiйних заходiв, що спираються на кредитно-грошову i фiскальну полiтику. Це - заходи або безкомпромiсноi боротьби з iнфляцiєю, або адаптацii, пристосування до життя в умовах iнфляцiйноi нестабiльностi. Перший метод реалiзується шляхом змiн у системi оподаткування ( як правило пiдвищення податкiв) та введенням жорсткого державного контролю цiн та зарплати.

Другий - це iндексацiя доходiв, застосування механiзму корегування процентних ставок вiдповiдно до темпiв iнфляцii та iн. До того ж необхiдною є повна адаптацiя усiх економiчних iнституцiй до функцiонування в умовах iнфляцii. Адаптацiйна полiтика має своi недолiки: кошти на компенсацiйнi надбавки населенню треба брати з державного бюджету, тобто врештi-решт через податки, або робити грошову ем i с i ю, що знову призведе до зростання i нфляц ii . Як правило, в умовах боротьби з інфляцією ці методи використовуються комплексно, що дає б i льш виражений ефект, i дозволяє пом ’ якшити труднощ i , що випали на долю економ i ки кра i ни. а) Методи анти i нфляц i йного оподаткування В процес i стримуванн я i нфляц ii податки в i д i грають дво i сту роль.

Скорочуючи доходи, що виступають як джерела витрат для споживач i в, висок i податки носять анти i нфляц i йний характер. Однак, податки можуть також зб i льшувати витрати виробництва, п i двищуючи через це р i вень ц i н на товари.

Розглянемо т i спотворення в оподаткуванн i , як i викличе неоч i кувана i нфляц iя , тобто випадок, коли цей елемент економ i чно i системи кра i ни до д iй в умовах i нфляц ii не пристосований. У раз i , якщо податкова система кра i ни має труднощ i з адаптац i сю до i нфляц i йних процес i в, виникають так i складн i проблеми: По-перше, i з зростанням р i вня ц i н частка податкових виплат у загальному обсяз i реальних доход i в зб i льшується, породжуючи, таким чином, ефект прогресивного зростання податк i в. Якщо б податки знаходилися у пост i йн i й пропорц ii до ном i нальних доход i в незалежно в i д розм i ру останн i х, у цьому не було б н i яко i проблеми, оск i льки в такому раз i люди сплачували б однаковий, не залежний в i д р i вня ц i н в i дсоток сво i х доход i в у вигляд i податк i в. Але, оск i льки, норма оподаткування при використанн i його прогресивно i форми мас тенденц i ю зростати разом з р i внем ном i нальних доход i в, то i нфляц i я, призводячи до зб i льшення ном i нальних доход i в, тим самим зб i льшус й частку податк i в у склад i реальних доход i в. Друга проблема пов ’ язана з оподаткуванням кап i талу. Ця проблема є дуже складною, оск i льки зростання кап i талу, пов ’ язане з приростом ринково i вартост i актив i в, реагує на i нфляц i ю б i льш оперативно, н i ж реальн i прибутки на цей кап i тал. Жодн i й кра i н i не вдалося досягти суттєвого усп i ху у нейтрал i зац ii насл i дк i в впливу i нфляц ii на оподаткування кап i талу. Деяк i фах i вц i у сфер i податк i в нав i ть вважають, що найб i льша шкода в i д i нфляц ii полягас саме у тому, що вона зб i льшує фактичне оподаткування кап i талу. Под i бна проблема оподаткування виникає й по в i дношенню до доход i в у вигляд i в iд сотк i в на кап i тал. В i зьмемо простий приклад.

Припустимо, що i нфляц i я зб i льшується з 5 до 10% й в iд сотков i ставки зростають разом з i нфляц iє ю в пропорц ii один до одного, як це й припускасться залежн iстю Ф i шера. I з зб i льшенням ном i нально i в i дсотково i ставки на 5 пункт i в реальна в i дсоткова ставка до сплати податк i в не зм i нюсться. Але, якщо ном i нальний доход на в iд сотки оподатковується в розм i р i , скаж i мо, 28%, то уряд забирас у вигляд i податку 1,4 в iд соткового пункту (0,28 помножити на 5%) з сукупних п ’ яти пункт i в i нфляц i йно i надбавки, скорочуючи, таким чином, реальну суму доход i в по процентах п i сля сплати податк i в, що отримують кредитори. У цьому раз i кредитор фактично несе збитки в насл i док д ii i нфляц ii , тод i як уряд має зиск. Так i умови дестимулюють кредитор i в, що й є одним з негативних ефект i в i нфляц ii . Сл i д зазначити, що теоретично можливим є б i льш швидке зростання в i дсотково i ставки до сплати податк i в н i ж зб i льшення i нфляц ii , що збер i гає реальну в i дсоткову ставку пост i йною. Як бачимо, нав i ть оч i кувана i нфляц i я викликає втрати в економ i ц i , якщо i нститути влади адаптован i до не i не повн i стю. Под i бн i втрати стають особливо i стотними в умовах контролю ставки банк i вського проценту, неадекватного оподаткування доход i в й прогресивного зростання податкових ставок, що зб i льшують податков i платеж i . П i д адекватним оподаткуванням в умовах i нфляції мається на уваз i такий метод зтягування податк i в, за якого не оподатковусться i нфляц i йний компонент приросту актив i в.

Розглянутий вище негативний вплив i нфляц ii на податкову систему, змусив багато кра i н “ i ндексувати” податков i закони, щоб запоб i гти зб i льшенню податк i в, яке спричиняється i нфляц iєю. Так було про i ндексовано у 80-х роках частину податкового кодексу США. Використання “стримуючо i ” податково-бюджетно i пол i тики є одним i з шлях i в усунення загрози i нфляц ii . Державний б ю джет на наступний р i к може бути складений таким чином, щоб скорочення обсягу державних закупок й замовлень поєднувалося i з зб i льшенням чистих податк i в, компенсуючи оч i куване пожвавлення сукупного попиту у приватному сектор i економ i ки.

Правильне поєднання скорочення обсягу державних замовлень, трансфертних виплат та п i двищення податк i в втримає криву сукупного попиту у бажаному положенн i AD , а економ i чну систему - в стан i стаб i льност i . Пол i тика податкового регулювання доход i в ( TIP) ор i єнтована на використання податк i в i створення у ф i рм та роб i тник i в стимул i в не п i дн i мати ц i ни й зарплату. TIP -це система, при як i й за допомогою податково i системи ф i рми й зайнят i на них роб i тники заохочуються або наказуються в залежност i в i д зростання р i вня ц i н й зарплати.

Розглянемо ц i новий р i зновид TIP .Ф i рмам пов i домляється, що р i вень сплачуваних i ми податк i в залежить в i д зростання ц i н на i х продукц i ю.

Наприклад, п i двищення ц i н до 5% не викликає жодних штрафних санкц i й, за кожний наступний в i дсотковий пункт уряд зб i льшус ставку оподаткування.

Податкова ставка може зб i льшуватись, скаж i мо на 2 пункти (з 25 до 27%) за кожний в i дсоток прир о сту ц i н на продукц i ю ф i рми. За умов реал i зац ii тако i пол i тики п i двищення ц i н коштуватиме ф i рмам надто дорого. Отже, в них з ’ являсться стимул не допускати значного зб i льшення ц i н.

Зростання ц i н по вс i х ф i рмах, таким чином, буде меншим, й темпи i нфляц ii скоротяться. Под i бний механ i зм може бути реал i зований й у в i дношенн i зарплати. Зг i дно з вищесказаним, фах i вцями пропонується ввести до схеми розрахунку основного податку анти i нфляц i йний коеф i ц iє нт. Його призначення - забеспечити зац i кавлен i сть товаровиробника у в i дпов i дност i темп i в зростання товарно i i грошово i мас, зниженн i i снуючих темп i в i нфляц ii на внутр i шньому ринку. Отже, можна зробити висновок, що на практиц i i снус дуже т i сний взасмозв ’ язок м i ж оподаткуванням та контролем ц i н i цим користуються уряди, коли ставлять соб i за мету поставити у невиг i дне становище тих господарюючих суб ’ скт i в, як i надто i нтенсивно п i дн i мають ц i ни на товари та послуги. Так е корегування ц i н державою за допомогою податково i системи в i дноситься до непрямих метод i в контролю за ц i нами.

Скорочення податків у світлі «концепції пропозиції» Як в i домо, будь-яке втручання в функц i онування економ i ки, що затримує пересування криво i сукупного попиту вгору або змушує ii зсуватися вниз в i дносно криво i сукупно i пропозиц ii буде стримувати темпи i нфляц ii . Аналог i чного ефекту можна було б досягти, якщо б було можливо вплинути на сукупну пропозиц i ю. Такий п i дх i д до економ i чно i практики став в i домим як “концепц iя пропозиц ii ”. Основне питання полягас в тому, яким чином зд i йснити бажане зб i льшення природного р i вня реального обсягу виробництва. Приб i чники “концепц ii пропозиц ii ” як один i з способ i в досягнення цього результату розглядають зм i нення у податков i й пол i тиц i . Вони звернули увагу на те, що на протяз i 70-х рок i в в i дбулося припинення зростання природного р i вня реального обсягу виробництва у США. Головною причиною такого стану речей, на думку прихильник i в “концепц ii пропозиц ii ”, стала д i юча в США податкова система. Вона н i яким чином не сприяла розвитку процес i в накопичення та i нвестування, а також зац i кавленост i у високопродуктивн i й прац i . I нфляц i я ще б i льш посилила проблему. Не т i льки корпорац ii i дуже заможн i люди страждали в i д високих податк i в.

Посднана д i я i нфляц ii , прогресивного податку на доход вводила звичайних роб i тник i в, що отримують зарплату, в групи, що оподатковуються за б i льш високою ставкою.

Основою економ i чно i програми приб i чник i в “концепц ii пропозиц ii ” стала детально обм i ркована посл i довн i сть д i й по зменшенню ставок оподаткування. По-перше, мав бути знижений податок на доход громадян, що посилило б трудову мотивац i ю роб i тник i в. По-друге, планувалося реформувати систему податк i в на доходи в i д прир i сту кап i талу та ввести р i зноман i тн i податков i стимули (п i льги для п i дприємств, що зб i льшують обсяги виробництва) - це стимулювало б накопичення та i нвестиц ii . По-третє, практика i ндексац ii мала розповсюдитись на всю податкову систему для того, щоб ставки податк i в не п i дштовхувались i нфляц i сю. б) Регулювання цін за умов інфляційної нестабільності Надзвичайно важливу роль відіграє державний контроль над ц i нами, особливо в умовах кризису економ i ки i виходу з нього. П i д контролем над ц i нами розум i ють будь-яку посл i довн i сть ц i лого ряду заход i в - в i д пом i рних обмежень до примусового встановлення верхн i х границь зростання ц i н, що проводяться у рамках економ i чно i пол i тики. Одним з п i дход i в с перев i рений у св i тов i й практиц i метод тимчасового заморожування ц i н й надал i i х часткового перегляду. В i н полягає у забороненн i п i двищувати ц i ни вище визначеного р i вня, без спец i ального на те дозволу. За граничний р i вень ц i н може бути прийнятий той, що i снував на протяз i базового пер i оду перед “заморожуванням”. При цьому п i двищення ц i н вважасться допустимим, якщо, наприклад, воно було пов ’я зано з ростом ц i н на i мпортн i вироби ( тобто коли зб i льшення витрат неможливо контролювати); недопустимим - якщо його причиною стало невиправдане п i двищення зарплати, що стимулювало п i дприємц i в самим обмежувати зростання зароб i тно i плати.

Заморожування ц i н дозволяс долати i нфляц i йн i оч i кування населення, господарюючих суб ’є кт i в, кредитно i c истеми, внести деяке заспокоєння в економ i ку. В рол i альтернативи прямому державному регулюванню ц i н i нод i розглядаються картельн i згоди про ц i ни, як i можуть з i грати позитивну роль, якщо одн iє ю зі стор i н, що беруть в них участь буде уряд, що забеспечує загальну узгоджен i сть ц i н. МАКСИМАЛЬНИЙ Р I ВЕНЬ Ц I НИ являс собою законодавчо встановлену максимальну ц i ну, яку продавцю дозволястся запрошувати за св i й товар або послугу. В широких маштабах максимальн i р i вн i ц i н, або загальний контроль за ц i нами, застосовуються для обмеження i нфляц i йних процес i в в економ i ц i.Інфляція особливо небезпечна для т их споживач i в, чи i грошов i доходи не встигають за швидким зростанням ц i н. Тому, щоб протистояти i нфляц ii й дозволити малозабеспеченим громадянам купувати необх i дн i i м товари, уряд може встановити максимальний р i вень ц i н.

Причому, встановлення обмеження ц i ни мас сенс т i льки при умов i , що нова ц i на буде нижчою за р i вноважну. Як i ж будуть насл i дки введення цього обмеження? Спроможн i сть в i льного ринку нормувати споживання буде парал i зована. I снування обмеження ц i н створюс ст i йкий деф i цит даних товар ів. Оск i льки введення ц i нового обмеження призводить до виникнення ст i йкого деф i циту дано i продукц ii , уряду доводиться приймати на себе п i клування про нормування ii для споживач i в в i нтересах досягнення б i льш справедливого розпод i лу. Це зд i йснюсться, наприклад, шляхом введення картково i системи. Однак використання картково i системи не вир i шус i ншо i проблеми. На ринку залишається наявн i сть велико i к i лькост i покупц i в, що прагнуть купити товар по ц i н i , що перевищус встановлений максимум. I , звичайно, для продавц i в виг i дн i ше реал i зувати його по б i льш висок i й ц i н i. Тому, не дивлячись на значне посилення бюрократичного апарату, що супроводжує, як правило, введення контролю за ц i н ами , в економіці набувають поширення нелегальн i “чорн i ринки” - ринки, на яких товари купуються й продаються по ц i нах, вищих за встановлен i меж i . Проблеми у реал i зац ii пол i тики контролю за ц i н ами можна також пояснити значними адм i н ic тративними складнощ ам и ii проведення. До орган i в контролю пост i йно пред ’ являються вимоги зробити виключення для тих чи i нших вид i в товар i в або який-небудь галуз i . Поступово, по м ipi подальшого в i дхилення ц i н в i д стану р i вноваги й посилення деф i циту, тиск на контролюючи органи з вимогами надати п i льги зростає, й, врешті-решт, це надзвичайно ускладнює контроль. I нша проблема полягас у тому, що уряд може спробувати зберегти ц i новий контроль в сил i вже п i сля завершення пром i жного пер i оду й початку нового п i дйому. В цей пер i од контроль такого роду може виявитись некорисним й лише пог i ршити ситуац i ю. Хоча пол i тика державного регулювання ц i н несе значний позитивний ефект i мас особливе значення в кризов i пер i оди, ii реал i зац i я може призвести до дуже небажаних насл i дк i в. У короткостроковому план i пряме регулювання ц i н сприятиме стаб i л i зац ii нац i онально i економ i ки. Так, у держав i можуть значно знизитись темпи зростання оптових й роздр i бних ц i н i це призведе до гальму вання i нфляц i йних процес i в. Але вже у найближч i роки виявляться негативн i насл i дки централ i зовано i модел i регулювання. “Заморожування” ц i н i зароб i тно i плати обмежить м i жгалузевий перелив кап i тал i в, буде гальмувати i нвестиц i йну пол i тику, знизить р i вень д i лово i активност i , стримуватиме зростання доход i в. 3.Крива Лоренца. Децільний коефіцієнт. Крива Лоренца подає графічне зображення розподілу сукупного доходу між сім ` ями, згрупованими за рівнем доходів. Нижче подаються дані про такий розподіл в економіці США в 1984 р. та їхнє графічне зображення в вигляді кривої Лоренца. (Дані та графік запозичені з: 6;363)

Період	Нижня п ` ята частина	Друга п ` ята частина	Третя п ` ята частина	Четверта п ` ята частина	Верхня п ` ята частина	Верхні 5%
1984	4,7	11	17	24,4	42,9	16

При побудові кривої Лоренца на вертикальній осі відкладаються частки від нуля до 100 %, що репрезентують частини сукупного доходу. На горизонтальній осі ставляться відсоткові позначки від нуля до 100 %, що репрезентують окремі групи з загальної кіоїлькості сімей. Чим правіше знаходиться точка, тим більш вискодохідні сім ` ї вона репрезентує. Крива з написом “фактичний розподіл” побудована за даними таблиці, якщо пересуваючись зліва направо скласти числа в колонках. Ці суми являють собою частки в сукупному доході 20 % найбідніших сімей, потім 40 %, 60 % тощо.

Точкою А позначена цифра 4,7, запозичена з першої колонки. Точка В відбиває цифру 15,7, одержану при додаванні даних перших двох колонок, тобто тобто вона відбиває той факт, що 40 % найбідніших сімей мають 15,7 % сукупного доходу. Відповідно, 60 % сімей мають 32,7 % (точка С), 80 % сімей – 57,1 % доходу (точка D ). Позаяк верхні 5 % сімей мають 16 % сукупного доходу, частка решти 95 % становить 84 %, що відбивається у точці Е. Поєднуючи всі точки, ми здобуваємо криву Лоренца ОАВСDEF для американської економіки, якою вона була в 1984 р. Кожна точка на кривій Лоренца позначає частку сукупного доходу, одержану відповідною частиною сімей. “Форма кривої Лоренца характеризує ступінь нерівномірності персонального розподілу доходу…Чим ближче крива Лоренца до діагональної лінії, тим вище ступінь рівномірності розподілу доходу” [6;364]. Математичний словник дає таке визначення поняття “деціль”: Деціль – значення, при якому безперевна строго монотонна функція розподілу F (х) приймають для j = 1, 2, 3,…, 9 значення, рівні j / 10. 4. Валютна система.

Валютний курс. За визначенням А.П.Румянцева і Н.С.Румянцевой, «валютна система – це форма организації й регулювання валютних відносин, закріплених національним законодавством і міжнародними угодами» [ 5,69 ]. Національна валютна система України перебуває в процессе становлення. Вона формуеться с урахуванням структурних принципів світової валютної системы, позаяк Україна взяла курс на інтеграцію в світове господарство і вступила в МВФ. Основою валютної системи Украини є українська гривня, запроваджена в обіг 1985 року.

Гривня є частково конвертованою валютою по поточних операціях платіжного балансу при збереженні валютних обмежень по ряду операцій.

Украина, ставить за мету прийняття зобов ` язань за с таттею VIII Статуту МВФ про відміну валютних обмежень по поточних операциях платіжного балансу. Курс гривні офіційно не прив ` язаний до жодної західної валюти чи валютного кошику. В Украині введено режим плаваючого валютного курсу, который залежить від співвідношення попиту і пропозиції на валютних биржах країни, передовсім на Українській міжбанківській валютній біржі (УМВБ). Офіційний курс долару США до гривні встановлюється Национальным Банком Украины за результатами торгів на УМВБ. Курс інших валют визначається на підставі крос-курсу. При цьому в якості проміжної (третьої) валюти застосовується курс цих валют до долару.

Елементом валютної системи України є регулювання міжнародної валютной ліквідності, яка визначає забезпеченість міжнародних розрахунків необхідними платіжними засобами.

Наступний елемент валютної системи - режим валютного ринку.